вівторок, 30 квітня 2013 р.

Діагностика професійних інтересів та здібностей (діагностичне заняття з елементами тренінгу)



Мета: формування в учасників клубу особистісно-значимого змісту вибору професії, чіткої професійної спрямованості; визначення тих факторів, які впливають на вибір людиною професії; визначення основних мотивів, якими керується людина при професійному самовизначенні; формування активної життєвої позиції та позитивного налаштування на майбутнє.
Завдання:
актуалізація проблеми успішного вибору професії;
Формування відповідального ставлення до вибору професї;
усвідомлення основних особистісних сенсів майбутньої професійної діяльності.
Обладнання: бланки методик, ілюстрації, притчі, ватмани, аркуші А4, маркери.

Хід заняття

І. Організаційна частина. (3 хв.)
ІІ. Повідомлення теми, завдань заняття(5 хв.).

2.1. Інформаційне повідомлення (10 хв.).

Розповідь про найкращу роботу у світі (фото).
Британець Бен Саутхолл у 2009 році виграв конкурс на вакансію «Краща робота у світі». До його обов’язків входив нагляд за австралійським островом Гамільтон, що у кільці Великого Бар’єрного рифу біля берегів Австралії. Тоді йому заздрив ледь не увесь світ, але й така приваблива посада не обійшлася без «ложки дьогтю». За півроку від Бена пішла кохана дівчина, він ледь не загинув від укусу медузи. Бен мав опанувати навички фото- та відеозйомки, монтажу, презентації і публічних виступів, постійно оновлював свій блог, щоб привабити туристів зі всього світу. Незважаючи на зарплату у $150 000, британець називав свою роботу доволі виснажливою, але ні про що не шкодував. З цього можна зробити висновок, що навіть за роботу мрії чимось доводиться платити. І усвідомлення ціни, яку людина готова заплатити за мрію, самореалізацію, визнання, високі заробітки є однією з ознак дорослості.

То що ж таке професія?
Професія – це певний вид трудової діяльності, який потребує спеціальних теоретичних знань та практичних навичок.
Професія (фах) – виокремлений ("окреслений") у рамках суспільного поділу праці комплекс дій та відповідних знань, що вимагає відповідної освіти чи кваліфікації, які особа може виконувати відносно постійно, та які є основним матеріальним прибутком для неї.

Більшість сучасних професій з'явилися у процесі розподілу праці та мають столітні традиції, оскільки потреби суспільства в багатьох сферах були і залишаються постійними. У кінці 20 ст. кількість професій становила декілька тисяч. Здібності і знання необхідні для оволодіння професією отримуються шляхом навчання і практики.

Професійно важливі риси – це риси суб’єкта, що включені до процесу діяльності та забезпечують ефективність її виконання. Професійно важливі риси становлять ті внутрішні психологічні характеристики суб’єкта, у яких відображаються вимоги професійної діяльності до різних складників особистості: мотиваційних, когнітивних, психомоторних, емоційно-вольових тощо.

Професійно важливі риси – це пристосовані до певної професійної діяльності компоненти цілісної особистості, що формуються на основі природно заданих біопсихічних властивостей під дією зовнішніх впливів і власної активності суб’єкта.

ІІІ. Практична робота.

3.1. Діагностика мотивів вибору професії.
Методика «Мотиви вибору професії»

Для визначення провідного типу мотивації в процесі вибору проводиться опитування «Мотиви вибору професії».
Психолог. У бланку відповідей наведені твердження, що характеризують будь-яку професію. Прочитайте й оцініть, якою мірою кожне з них вплинуло на ваш вибір професії за такою шкалою оцінювання:
5 — дуже сильно вплинуло;
4 — сильно вплинуло;
З — середньо вплинуло;
2 — слабко вплинуло;
1 — ніяк не вплинуло.
Інтерпретація результатів проводиться у такий спосіб: підраховується арифметична сума за кожним із типів мотивації у бланку відповідей такими позначками — «І», «С», «+», «—».

Умовні позначки:
«І» — внутрішні індивідуально значимі мотиви;
«С» — внутрішні соціальне значимі мотиви;
«+» — зовнішні позитивні мотиви;
«-» — зовнішні негативні мотиви.
Максимальна сума вказує на переважний тип мотивації вибору професії.

Обговорення. (10 хв.)

3.2. Бесіда на тему “Види спрямованості особистості у професійній діяльності”

Спрямованість на себе (Я) — орієнтація на пряме винагородження та задоволення, агресивність у досягненні статусу, схильність до суперництва, тривога, інтравертованість, роздратованість, прагнення до влади.

Спрямованість на спілкування (С) — прагнення підтримувати сто­сунки з людьми, орієнтація на спільну діяльність (не обов'язково для вико­нання справи, а заради самого спілкування), орієнтація на соціальне схва­лення, залежність від групи, потреба в емоційних стосунках.

Спрямованість на справу, діло (Д) — зацікавленість у вирішенні діло­вих проблем, виконанні роботи якнайкраще, орієнтація на ділову співпра­цю, здатність відстоювати в інтересах справи власну думку, корисну для досягнення загальної мети.

Учні відповідають на запитання анкети "Методики діагностики професійної спрямованості особистості (автор Б. Басс)". Див. додаток 1. Підраховують результати і визначають тип своєї професійної спрямованості.
3.3. Вправа «Стратегія успіху» 
  На окремих аркушах напишіть, ким бажаєте стати у майбутньому. Здайте мені ці записи. Ак  тепер витягніть наосліп собі аркуш знову. Прочитайте речення, яке написано на вашому аркуші. Поділіться, що ви відчули, коли отримали не “свій” фах?
- Чи всі задоволені обраними професіями?
- Чи дістався комусь із вас заповнений вами ж аркуш?

Щойно ми переконалися в тому, що вибір професії не повинен бути випадковим. Обрати професію – значить обрати шлях засвоєння певної системи знань і навичок, шлях реалізації своїх здібностей, нахилів, інтересів та їх подальшого розвитку. З цією метою було створено своєрідну «стратегію успіху» для правильного вибору професії.
Обговорення стратегії успіху: хочу, можу, треба
При виборі професії ми маємо врахувати наступні поняття:
«Хочу» - особисті мета і цінності, професійні інтереси, схильності (треба відрізняти інтерес та схильність (інтерес, наприклад, до музики виявляється у збиранні дисків із записом якогось співака, а схильність – уміння скласти власну музичну композицію тощо), в ідеалі інтереси мають співпадати із схильностями).
«Можу» - фізіологічні та психологічні можливості, знання, стан здоров’я.
«Треба» - потреби ринку праці, шляхи й засоби реалізації поставленої мети.

3.4. Вправа «Руанський собор» (15 хв.) 
Учні об’єднуються у «двійки». Кожній парі роздаються бланки з назвою професії. На аркуші А4 потрібно дати відповідь на запитання «Що ти робиш?» від імені представника тієї професії, яка написана на картці (10 пунктів).

Коли завдання виконано, «двійки» зачитують свої відповіді.
Після цього психолог розповідає притчу «Руанський собор». Див. додаток 2.

Робота у групах за притчею про Руанський собор.
Учні діляться на 3 команди, кожна команда виписує на ватман ті відповіді щодо своїх професій, які є аналогічними до відповіді майстра «Я будую Руанський собор».

Оформлення довільне.

Обговорення вправ.

3.5. Шерінг.
Закінчити фразу «Я сподіваюся, що моя професія зробить моє майбутнє...»
VІ. Підсумок заняття.

Додатки

СПРЯМОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
(автор Б.Басс)
Методика складається з тексту опитувальника та бланка відповідей.
Учням пропонується відповісти на запитання опитувальника, який містить 27 суджень, на кожне з яких дається три відповіді (а, б, в). По­трібно вибрати одну з відповідей, яка найбільше відповідає дійсності, та записати її на бланку для відповідей у стовпчику «Найбільш привабли­во». Потім слід обрати одну відповідь, яка найменше відповідає реаль­ності та записати її на бланку для відповідей у стовпчику «Найменш привабливо».

Текст опитувальника

1. Найбільше задоволення одержую від:
а) схвалення моєї роботи;
б) усвідомлення того, що робота виконана добре;
в)   усвідомлення того, що мене оточують друзі.
2.   Якби я грав у футбол (волейбол, баскетбол), то прагнув би бути:
а) тренером, який розробляє тактику гри;
б) відомим гравцем;
в)  обраним капітаном команди.
3.     На мою думку, кращим педагогом є той, хто:
а) цікавиться учнями та має до кожного індивідуальний підхід;
б)    зацікавлює своїм предметом так, що учні з задоволенням вивча­ють цей предмет;
в)    створює в колективі таку атмосферу, у якій кожен учень може висловити свою думку.
4.     Мені подобається, коли люди:
а)  радіють за виконану роботу;
б) із задоволенням працюють у колективі;
в)  прагнуть виконати свою роботу краще за інших.
5.     Я бажав би, щоб мої друзі:
а) були доброзичливими та допомагали людям, коли це необхідно;
б)  були вірними та відданими мені;
в) були розумними та цікавими.
6.    Кращими друзями я вважаю тих:
а) із ким маю добрі стосунки;
б) на кого завжди можна покластися;
в) хто може багато досягнути в житті.
7.    Найбільше мені не подобається:
а)  коли в мене щось не виходить;
б) коли розладнуються стосунки з товаришами;
в) коли мене критикують.
8.    На мою думку, дуже погано, коли педагог:
а)  приховує свої антипатії до деяких учнів, насміхається та дражнить їх;
б) викликає дух суперництва в колективі;
в) недостатньо добре знає предмет, який викладає.
9.    У дитинстві мені найбільше подобалося:
а) проводити час із друзями;
б)  відчуття виконаної справи;
в)  коли мої вчинки схвалювали.
10.    Я бажав би бути схожим на тих, хто:
а)  досягнув успіху в житті;
б)  справді закоханий у свою справу;
в) відзначається доброзичливістю і товариськістю.
11. Школа насамперед має:
а) навчати вирішувати завдання, які ставить життя;
б) розвивати індивідуальні здібності учнів;
в) виховувати риси, які допомагають встановлювати стосунки з людьми.
12. Якби я мав більше вільного часу, то використовував би його:
а) для спілкування з друзями;
б) для відпочинку;
в) для самоосвіти та улюблених справ.
13.Найбільших успіхів я досягаю, коли:
а) працюю з людьми, до яких відчуваю симпатію;
б) маю цікаву роботу;
в) отримую винагороду за свої зусилля.
14.Мені подобається, коли:
а)    інші люди поважають мене;
б) я відчуваю задоволення від добре виконаної роботи;
в) я маю час приємно спілкуватися з друзями.
15. Якби про мене написали в газеті, то краще було б, щоб:
а) розповіли про якусь цікаву справу, пов'язану із навчанням, пра­цею або спортом, у якій я брав участь;
б) написали про мою діяльність;
в) обов'язково розповіли про колектив, у якому я працював.
16. Найкраще я навчаюся, коли викладач:
а) має до мене індивідуальний підхід;
б) може зацікавити своїм предметом;
в) колективно обговорює проблеми, що вивчаються.
17.Для мене не має нічого гіршого за:
а) образу власної гідності;
б) невдачу під час виконання важливої справи;
в) втрату друзів.
18. Найбільше я ціную:
а) успіх;
б) можливості спільної праці;
в) здоровий глузд та інтуїцію.
19. Я не поважаю людей, які:
а) вважають себе гіршими за інших;
б) часто сваряться та конфліктують;
в) заперечують все нове.
20. Приємно, коли:
а)  працюєш над важливою справою;
б)  маєш багато друзів;
в)  усім подобаєшся та викликаєш схвалення.
21. На мою думку, керівник повинен бути насамперед:
а)  доступним;
б)  авторитетним;
в)  вимогливим.
22. У вільний час я з цікавістю прочитав би книжки:
а)  про те, як знайти друзів та налагодити добрі стосунки з оточуючими;
б)  про життя відомих людей;
в)  про останні досягнення науки та техніки.
23. Якби в мене були здібності до музики, я бажав би бути:
а)  диригентом;
б)  композитором;
в)  солістом.
24. Я хотів би:
а)  вигадати цікавий конкурс;
б)  перемогти в конкурсі;
в)  організувати конкурс і керувати ним.
25. Для мене важливо знати:
а)  що я бажаю зробити;
б)  як досягнути мети;
в)  як організувати людей для досягнення мети.
26. Людина повинна прагнути до того, щоб:
а)  інші люди схвалювали її вчинки;
б) передусім виконувати свою справу;
в)  її не можна було б критикувати за виконану роботу.
27. Найкраще я відпочиваю у вільний час, коли:
а)  спілкуюся з друзями;
б)  переглядаю цікаві фільми;
в)  займаюся своєю улюбленою справою.

Обробка результатів. Кожна відповідь у стовпчику «Найбільш при­вабливо» — 2 бали, відповідь у стовпчику «Найменш привабливо» — 0 балів, відповідям, що не потрапили в жодний стовпчик— 1 бал.
Бали, набрані за всіма 27 судженнями, додаються до кожного виду спрямованості окремо за наведеним нижче ключем.

Ключ для визначення професійної спрямованості


Я
С
д
Я
С
д
1
а
в
б
15
б
в
а
2
б
в
а
16
а
в
б
3
а
в
б
17
а
в
б
4
в
б
а
18
а
б
в
5
б
а
в
19
а
в
б
6
в
а
б
20
в
б
а
7
в
б
а
21
б
а
в
8
а
б
в
22
б
а
в
9
в
а
б
23
в
а
б
10
а
в
б
24
б
в
а
11
б
в
а
25
а
в
б
12
б
а
в
26
в
а
б
13
в
а
б
27
б
а
в
14
а
в
б




2. Притча "Руанський собор" 



У славному місті Руані на будівництві працювали троє мулярів. Їх якось по черзі запитали: «Що ти робиш?»
 Один відповів: «Я кладу цеглу».
 Інший сказав: «Я заробляю собі на хліб".
Третій вимовив: «Я будую Руанський собор».





2 коментарі: